Після двох спідвейних репортажів з Ченстохови та Гданьська,
настав час розповісти про саме місто Гданьськ.
Радянський двотомний Енциклопедичний словник, що вийшов
друком у 1963 році, про Гданьськ повідомляє зовсім мало (цитую мовою
оригіналу):
„ГДАНЬСК (Gdańsk),
г. в Польше, при впадении Вислы в Гданьский залив. 286 т. ж. (1960). Порт.
Вместе с Гдыней образует крупнейший в стране транспортный комплекс.
Судостроит., металлообр., пищевая, химич. пром-сть, произ-во телевизоров и
запасных авточастей. Г. известен с кон. 10 в. В 1793-1807 и 1815-1919 входил в
состав Пруссии и наз. Данциг. В 1919-39 имел статут вольного города, в 1939 был
оккупирован гитлеровской Германией. Освобождён Сов. Армией 30 марта 1945.
Памятники архитектуры 14-17 вв.”.
Кожне місто розпочинається з вокзалу:
Для нас Гданьськ розпочався вночі невеликими пошуками заброньованого житла на вул. Яцека Мальчевські, 109, з паркінгом, яке вдень виглядає так:
Коротка прогулянка містом відбулася перед гонкою PGE IMME, і, звичайно, була короткою в часі. Тому ті пам’ятні історичні місця
старовинного міста, котрі відвідують більшість довготривалих туристів у
Гданьську, а саме – Музей годинників веж, вулиця Маріацка, музей бурштину з
відомою ящіркою (єдиний експонат у Польщі із двох світових), Базиліка Маріацка
із астрономічним годинником Ханса Дурінгера, Музей Народови, Ратуша Головного
міста (XVI сторіччя), Суд Артуша, Народови Музей Морський, Меморіал
загиблим на початку ІІ Світової війни на півострові Вестерплятте, Форт Карре у
Віслоуйсьцє, Куля Часу у Морській Латарні (Новий Порт) та багато інших, –
залишилися на майбутні візити.
А подивитися у Гданьську є на що.
Місто відзначає у цьому
році вже 1020-річчя.
Рухаємося по вул. Картуcькій:
Район залізничного вокзалу:
Пам'ятник королю Яну ІІІ Собєскі:
Ян ІІІ - єдиний польський король, який народився на території України (Олесько).
Пам'ятник був споруджений і відкритий у Львові у 1898 році.
У 1950 році був переданий Польщі, і встановлений у Гданьську у 1965 році. На нього претендували Краків і Вроцлав, проте остаточно переміг Гданьськ.
Табличка з текстом:
спочатку була прихована і відкрита лише після 1989 року.
В центрі Гданьська курсує такий транспорт:
Окремі фото:
В цей час (з 29 липня по 20 серпня) у Гданьську проходить вже 757-ий традиційний всесвітньовідомий ярмарок Святого Домініка:
Весь центр міста - це великий ярмарок упродовж 23 днів, який розпочинається в останню суботу липня.
Традиція ярмарку Святого Домініка датується 1260 роком, коли папа Олександр IV дозволив гданьським домініканцям проводити громадські свята у день їх засновника. В одному з найстаріших збережених описів ярмарку XVI століття папський нунцій Джуліо Руджері писав: "У серпні Великий ярмарок Св. Домініка збирається на чотирнадцять днів з продовженням, на який приїздять німці, французи, фламандці, англійці, іспанці та португальці, а потім в порт заходять 400 кораблів, завантажених французькими та іспанськими винами, шовком, оливковою олією, лимонами, конфітюрами та іншими іспанськими плодами, португальською оливот та англійською тканиною".
Також традиційно на ярмарок прибувають циркові артисти, музиканти, акробати, художики та інші самодіяльні митці.
Деякі з них:
Звучить відома перуанська мелодія "El Condor Pasa":
З 1972 року символом ярмарку став півень:
Мандруємо середньовічним Гданьськом і ярмарком:
По вулиці Длугій (Довгій) зупиняємося біля повороту на вул. Калєтнічу (перекладач показує, що це вул. Хутра):
Вона неширока і недовга, та звужується у напрямку до вул. Півної:
Вийшовши на вулицю Півну, впираємося у Базиліку Святої Марії, котру видно ще з вулиці Длугої:
Повертаємося на Длугу і попереду колишня Ратуша Гловнего міста з діючим чотиристороннім годинником, а тепер Музей історії міста Гданьськ. Часу, щоб його відвідати, на жаль, немає:
З правого боку від входу у музей розташована історична пам'ятка - Гданьські Взірці Мір, реконструйовані у 2005 році. Вони вживалися до 1816 року з меншими значеннями - стопа (28.69 см), лікоть або 2 стопи (57.38 см) та сажень (6 стоп) (172.14 см). Потім стали трохи більшими і використовувалися до переходу на метричну систему мір: стопа (31.4 см), лікоть (66.7 см) та половина стрижня (188.3 см).
Попереду - Длугі Тарг (Довгий Ринок) і фонтан Нептуна, біля нього маса людей, які дивляться на виступи віртуоза з чорним м'ячем:
На задньому плані - Суд Артуша:
За фонтаном - традиційно знаходиться... блок-пост Свідків Єгови з літературою:
Прямуємо Длугім Таргом, людей - тьма:
Виходимо до Зеленого мосту, тут ярмарок кипить і торгують смачним сільським хлібом, бутерброд на великій скибці якого зі смальцем, тушеною капустою та огірками коштує 14 злотих:
З мосту спостерігаємо за маневрами наявних суден в одному з рукавів річки Мотлави:
Закладів, де можна поїсти, безліч, вони всі працюють, і напевне задоволені великою кількістю відвідувачів:
Йдемо по Длугому Побжеже і через Браму Марьяцку, біля входу до якої на стіні знаходиться плита, присвячена Александру фон Гумбольдту - відомому німецькому вченому-енциклопедисту, фізику, метеорологу, географу, ботаніку, зоологу, мандрівнику і основоположнику георграфії рослин. За його заслуги у розвиток всіх цих наук 14 вересня 1840 року Гданьське Природниче Товариство надало йому звання Почесного члена товариства:
Повертаємося додому, просто фото:
Вже на вулиці Картуській вирішуємо, що наступного разу у Гданьську наші покої по вулиці Яцека Мальчевські (де відсутні були купа запропонованих елементарних речей - Інтернет, шампунь, маленькі дивани, чай, кава, цукор та інше), ми замінимо ось цим постоєм 1908 року:
Звідси і до старого міста ближче, і трамвай поруч ходить, і солодощі продають:
І наостанок те, що дуже хотів побачити, але не вийшло. Ще з дитинства чув про героїв Вестерплятте, які першими прийняли героїчну оборону у день початку Другої світовой війни 01 вересня 1939 року.
Хотілося потрапити на цей невеликий півострів:
Щороку у вересні проводиться традиційний забіг їх пам'яті, і у 2017 році він пройде 10 вересня. Вже 55-й раз:
А поки що невелика минулорічна інформація про Вестерплятте від однієї української туристки:
