Давно мріяв побувати в Ужгороді (був там лише 1 раз проїздом більше 20 років тому), і така нагода трапилася! Як не поїхати в Ужгород, коли там цвітуть сакури і магнолії!!!
Асамблея Національностей України, за підтримки регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта (Німеччина) в Україні та Білорусі, в рамках програми "Імплементація європейських стандартів для національних меншин в Україні", продовжила проведення семінарів-тренінгів для працівників районних та обласних державних адміністрацій по роботі з молоддю, освітою та міжнаціональними відносинами.
Голова Асамблеї Національностей України - Ровшан Тагієв, не випадково, я вважаю, вибрав місцем проведення семінару саме Ужгород. Адже це багатонаціональний край, і ми в цьому самі переконалися.
Два аналогічні семінари вже успішно відбулися у 2015 році у Києві та Одесі.
Семінар відбувся в Ужгороді, в готелі "Прага" 07-08 квітня 2016 року, хоча першочергово планувалося його проведення в готелі "Ужгород".
Поїздка з Рівного до Ужгорода, якщо їдеш не машиною, завжди є непрямою - обов'язково потрібно десь робити пересадку або кудись доїжджати.
В мене маршрут проліг спочатку в Дубно, де вночі проходить поїзд № 99 Київ - Ужгород (він вдало прибуває на кінцеву станцію, вранці о 08:12, але не зупиняється у Здолбунові, а поїзд, що там робить зупинку, в Ужгород приходить трохи запізно, коли семінар вже розпочне своб роботу), і під акомпанемент весняного дощу я вирушив в Закарпаття.
Перетин цілої низки залізничних тунелів в Карпатах остаточно відкинув вагонний сон, який і так не йшов, а тут вже починало сіріти, незважаючи на те, що в тунелях цього спочатку не було помітно. В поїзді спати не люблю, тому ранок розпочався рано (даруйте за тавтологію).
Укрзалізниця пропонуж своїм пасажирам чай Byron:
та власний цукор Львівської залізниці, нагадуючи про те, що це - одна із 2 найстарших Українських залізниць (Львівська і Донецька - у 1861 р.):
Туманний ранок супроводжував поїзд аж до станції Батьово, і попереду залишався тільки Ужгород.
В Ужгороді було тепло і затишно.
Вокзал зустрічає площею ім. Георгія Кірпи:
Швидке поселення в готелі "Прага", 310 номер (разом з льв'янином Сергієм Хараху).
Перед входом до готелю розміщені прапори 8 країн (Україна, Чехія, Білорусь, Німеччина, Австрія, Португалія, Франція і Угорщина) і Євросоюзу, потім сніданок, і початок семінару.
Про готель. Все пристойно, все добре, але далеко від міста. Працівникам рецепції розповів історію, як у Рівному, років 4 чи 5 назад, ще коли Ревізором була Фреймут, вона перевіряла наш готель "Мир" і замовила одночасно на одну годину більше 20 екіпажів таксі.
А Фреймут, і до речі Вадим Абрамов, зупинялися в Ужгороді в готелі "Прага", але не тестували його.
На фото (зліва направо):
Анатолій Салай (відділ національностей та релігій Закарпатської ОДА),
Ровшан Тагієв (Голова Асамблеї Національностей України),
Володимир Ходаковський (відділ національних меншин та української діаспори Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України),
Аркадій Монастирський (1-й заступник голови АНУ, Президент Єврейського Фонду України):
Учасники семінару:
Виступає менеджер проектів Регіонального Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні і Білорусі Маргарита Литвин:
Більше про Фонд читайте тут:
http://www.fes.kiev.ua/new/wb/pages/ukrajinska/golovna.php
Тренінгове заняття на тему "Визначення поняття "ідентичність" та "нація" проводить Андрій Кінаш (член правління Всеукраїнської громадської правозахисної організації "МАРТ", тренер з громадянської освіти), м. Полтава:
Тренінгове заняття другого дня семінару на тему "Міжнародне законодавство в етнополітичній сфері" проводить Світлана Кандєєва (координатор програм Єврейського Фонду України, тренер з громадянської освіти), м. Київ:
Після закінчення першого дня роботи семінару Анатолій Салай, на правах гостиного господаря запропонував відвідати дегустаційний зал закарпатських вин "Шардоне", на що погодилися всі його учасники:
Працівник залу Марта знайомить нас із правилами дегустації та розповідає про запропоновані вина:
За бажанням їх можна оцінити, мої уподобання виявилися такими:
Сподобалося всім, і рідко хто вийшов із "Шардоне", не придбавши прекрасного закарпатського вина. Я люблю червоні сухі вина, і Марта порекомендувала вино "Алібернет":
Далі почалася прогулянка Ужгородом, буде просто фотогалерея, із окремими коментарями:
Відомий рівненський автогонщик Сергій Пелешок, директор автомобільного клубу "MIR", виявляється має в Ужгороді фірмове кафе з однойменною назвою "Mir" (я, звичайно, жартую, але таке кафе дійсно в столиці Закарпаття є):
Мандрівка Ужгородом продовжується:
Раритетні водогінні пристрої 1930 року:
Біля приміщення обласних адміністрації та ради, що є пам'яткою архітектури 1936 року
з правого боку, де знаходиться приймальня:
помічаю дивну картину - пандус, підпертий роверною стоянкою:
Щоб потрапити пандусом до дверей приймальні, потрібно людині на візку спочатку відтягнути "пушинкову" конструкцію. Або, можливо, прийом вже завершився?...
Далі ми просто повертаємося пішки до готелю, перед поворотом до якого вказівник повідомляє, що до готелю тільки 200 м (насправді, виявилося, що як мінімум 700 м):
Литовське консульство:
Потім - Ужгородський коньячний завод:
Наступного дня погода змінилася, вночі йшов дощик, вранці теж.
Наша робота продовжилася до обіду, успішно завершилася, фото на пам'ять (на жаль, не з усіма учасниками, дехто змушений був раніше їхати):
а потім ми відвідали обласну філармонію (колишня синагога), де проходив концерт, присвячений Міжнародному дню ромів (традиційно 8 квітня, з 1971 року):
З привітанням з нагоди цього свята звернувся Ровшан Тагієв - голова АНУ:
Все менше часу залишалося до від'їзду, я залишив концерт раніше, і трохи поблукав Набережною:
Дитяча залізниця:
Дорогою до вокзалу зустрічається спеціальний стоматологічний кабінет для працівників поліції і майже всюди сакура:
Речі на вокзал нам привіз Тімур Асланов, помічник Ровшана Тагієва, який вирішував всі організаційні та інші питання, за що йому окрема подяка!
Дівчата вже потомилися, але скоро ми одним поїздом роз'їдемося до Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Рівного і Києва.
До побачення, Ужгород!
Дякую всім, хто запросив нас, організував цей семінар та незабутні такі короткі дні в Закарпатті!
До нових зустрічей!
